ФОРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фо́ркати «пирхати, прихкати УРС, Г, О; шморгати носом Ме»
звуконаслідувальні утворення, що імітують різні шуми, сопіння тощо і зводяться до псл. *xvur-, *xvъrkati;
припущення про запозичення з рум. forfotí «кипіти, клекотіти; пустувати, базікати» (Scheludko 145), яке також вважається звуконаслідувальним, непереконливе;
п. діал. forkać, furkać «пирскати», ч. frkati, frnkati, frňkati «тс.», вл. fyrkać «шмигати», схв. фр́кати «пирхати, сопіти», слн. fŕkati «порхати, дзижчати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фо́рскати
«тс.»
хво́ркати
«пирхати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fyrkać «шмигати» | верхньолужицька |
| forkać «пирскати» | польська |
| furkać «пирскати» | польська |
| *xvur- | праслов’янська |
| *xvъrkati | праслов’янська |
| forfotí «кипіти, клекотіти; пустувати, базікати» | румунська |
| фр́кати «пирхати, сопіти» | сербохорватська |
| fŕkati «порхати, дзижчати» | словенська |
| frkati «тс.» | чеська |
| frnkati «тс.» | чеська |
| frňkati «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України