ФОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фо́ра «пільга, перевага одному з учасників змагань» (спорт.)
запозичення з німецької мови;
н. vor «перед», двн. fora «тс.» споріднені з англ. fore «попереду», дісл. fyrr, fyrir, гот. faúra «перед» і далі з гр. παρά «поряд», πάρος «попередньо, раніше», лат. pro- (prō-) «перед, за», ав. para, parō, хет. parā «на, далі, вперед», дінд. puráḥ «попереду, спереду», purā́ «попередньо, раніше», прус. pro, pra-;
р. бр. м. фо́ра, п. for, fora;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фор
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| para | авестійська |
| parō | авестійська |
| fore «попереду» | англійська |
| фо́ра | білоруська |
| faúra «перед» | готська |
| παρά «поряд» | грецька |
| πάρος «попередньо, раніше» | грецька |
| fora «тс.» | давньоверхньонімецька |
| puráḥ «попереду, спереду» | давньоіндійська |
| purā́ «попередньо, раніше» | давньоіндійська |
| fyrr | давньоісландська |
| fyrir | давньоісландська |
| pro- «перед, за» (prō-) | латинська |
| фо́ра | македонська |
| vor «перед» | німецька |
| for | польська |
| fora | польська |
| pro | прусська |
| фо́ра | російська |
| parā «на, далі, вперед» | хетська |
форт «велике замкнуте укріплення»
запозичення з німецької мови;
н. Fort засвоєне під час Тридцятирічної війни XVII ст. з фр. fort, первісно «міцний майданчик», згодом «укріплення, фортеця», похідного від лат. fortis «міцний» (‹ forctis), що зводиться до іє. *bherg̑h- «високий» (‹ іє. *bher- «нести, підіймати»), з яким споріднені дінд. bṛhánt- «товстий, сильний, великий, високий», ав. bǝrǝzant «високий», хет. parkuš «тс.», тох. A parkas «довгий», тох. B parkar-ňn̄е «довжина», вірм. berj «висота», герм. *berga-, гот. *baírg-, дісл. bjarg, двн. днн. дфриз. bёrg, дангл. beorg, нгол. шв. норв. ісл. berg, псл. *bergъ, стсл. брѣгъ, укр. бе́рег;
р. бр. болг. форт, п. ч. слц. fort, схв. фор, слн. fórt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bǝrǝzant «високий» | авестійська |
| форт | білоруська |
| форт | болгарська |
| berj «висота» | вірменська |
| *berga- | германські |
| *baírg- | готська |
| beorg | давньоанглійська |
| bёrg | давньоверхньонімецька |
| bṛhánt- «товстий, сильний, великий, високий» | давньоіндійська |
| bjarg | давньоісландська |
| bёrg | давньонижньонімецька |
| bёrg | давньофризька |
| *bherg̑h- «високий» (‹ іє. *bher- «нести, підіймати») | індоєвропейська |
| *bher- | індоєвропейська |
| berg | ісландська |
| fortis «міцний» (‹ forctis) | латинська |
| Fort | німецька |
| berg | норвезька |
| fort | польська |
| *bergъ | праслов’янська |
| форт | російська |
| фор | сербохорватська |
| fort | словацька |
| fórt | словенська |
| брѣгъ | старослов’янська |
| бе́рег | українська |
| fort | французька |
| parkuš «тс.» | хетська |
| fort | чеська |
| berg | шведська |
| A parkas «довгий» | ? |
| B parkar-ňn̄е «довжина» | ? |
| berg | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України