ФОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фо́ра «пільга, перевага одному з учасників змагань» (спорт.)
запозичення з німецької мови;
н. vor «перед», двн. fora «тс.» споріднені з англ. fore «попереду», дісл. fyrr, fyrir, гот. faúra «перед» і далі з гр. παρά «поряд», πάρος «попередньо, раніше», лат. pro- (prō-) «перед, за», ав. para, parō, хет. parā «на, далі, вперед», дінд. puráḥ «попереду, спереду», purā́ «попередньо, раніше», прус. pro, pra-;
р. бр. м. фо́ра, п. for, fora;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фор
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
para | авестійська |
parō | авестійська |
fore «попереду» | англійська |
фо́ра | білоруська |
faúra «перед» | готська |
παρά «поряд» | грецька |
πάρος «попередньо, раніше» | грецька |
fora «тс.» | давньоверхньонімецька |
puráḥ «попереду, спереду» | давньоіндійська |
purā́ «попередньо, раніше» | давньоіндійська |
fyrr | давньоісландська |
fyrir | давньоісландська |
pro- «перед, за» (prō-) | латинська |
фо́ра | македонська |
vor «перед» | німецька |
for | польська |
fora | польська |
pro | прусська |
фо́ра | російська |
parā «на, далі, вперед» | хетська |
форт «велике замкнуте укріплення»
запозичення з німецької мови;
н. Fort засвоєне під час Тридцятирічної війни XVII ст. з фр. fort, первісно «міцний майданчик», згодом «укріплення, фортеця», похідного від лат. fortis «міцний» (‹ forctis), що зводиться до іє. *bherg̑h- «високий» (‹ іє. *bher- «нести, підіймати»), з яким споріднені дінд. bṛhánt- «товстий, сильний, великий, високий», ав. bǝrǝzant «високий», хет. parkuš «тс.», тох. A parkas «довгий», тох. B parkar-ňn̄е «довжина», вірм. berj «висота», герм. *berga-, гот. *baírg-, дісл. bjarg, двн. днн. дфриз. bёrg, дангл. beorg, нгол. шв. норв. ісл. berg, псл. *bergъ, стсл. брѣгъ, укр. бе́рег;
р. бр. болг. форт, п. ч. слц. fort, схв. фор, слн. fórt;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bǝrǝzant «високий» | авестійська |
форт | білоруська |
форт | болгарська |
berj «висота» | вірменська |
*berga- | германські |
*baírg- | готська |
beorg | давньоанглійська |
bёrg | давньоверхньонімецька |
bṛhánt- «товстий, сильний, великий, високий» | давньоіндійська |
bjarg | давньоісландська |
bёrg | давньонижньонімецька |
bёrg | давньофризька |
*bherg̑h- «високий» (‹ іє. *bher- «нести, підіймати») | індоєвропейська |
*bher- | індоєвропейська |
berg | ісландська |
fortis «міцний» (‹ forctis) | латинська |
Fort | німецька |
berg | норвезька |
fort | польська |
*bergъ | праслов’янська |
форт | російська |
фор | сербохорватська |
fort | словацька |
fórt | словенська |
брѣгъ | старослов’янська |
бе́рег | українська |
fort | французька |
parkuš «тс.» | хетська |
fort | чеська |
berg | шведська |
A parkas «довгий» | ? |
B parkar-ňn̄е «довжина» | ? |
berg | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України