ФОНІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

фо́ніка «виразові звукові засоби, які надають мовленню милозвучності, підсилюють його емоційність і виразність»

термін, утворений у західноєвропейських мовах (пор. фр. phonique, англ. phonic) від гр. φωνητός «той, що звучить», пов’язаного з φωνή «звук, голос»;
р. фо́ника, бр. фо́ніка, болг. фони́зúм;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фона́ція
фоні́зм
фоні́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
phonic англійська
фо́ніка білоруська
фони́зъм болгарська
φωνητός «той, що звучить» грецька
φωνή «звук, голос» грецька
φωνητός грецька
фо́ника російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України