ФОНТАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
фонта́н «водограй»
запозичення з італійської мови;
іт. fontana «джерело, фонтан» походить від пізньолат. і слат. fontāna «тс.», утвореного від лат. fōns (род. в. fоntis) «джерело», що зіставляється з дінд. dhanáyati «жене, біжить», dhánvati «тече, біжить»;
зв’язки з гр. ϑίς «дюна» і н. Düne «дюна» (див. Boisacq 346) сумнівні;
р. болг. фонта́н, бр. фанта́н, п. fontanna, ч. fontan, fontána, слц. слн. fontána, вл. fontana, м. фонта́н, фонта́на, схв. фо̀нтана;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фонта́л
фонта́на
фонтанува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фанта́н | білоруська |
| фонта́н | болгарська |
| fontana | верхньолужицька |
| ϑίς «дюна» | грецька |
| dhanáyati «жене, біжить» | давньоіндійська |
| dhánvati «тече, біжить» | давньоіндійська |
| fontana «джерело, фонтан» | італійська |
| fōns «джерело» (род. в. fоntis) | латинська |
| фонта́н | македонська |
| фонта́на | македонська |
| Düne «дюна» (див. Boisacq 346) | німецька |
| fontanna | польська |
| фонта́н | російська |
| фо̀нтана | сербохорватська |
| fontāna «тс.» | середньолатинська |
| fontána | словацька |
| fontána | словенська |
| fontan | чеська |
| fontána | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України