ФОНЕТИЧНИМ — ЕТИМОЛОГІЯ

фоне́тика «звукова будова мови; галузь мовознавства, що вивчає звукову будову мови»

науковий лінгвістичний термін, запозичений, очевидно, з німецької мови;
створений у XIX ст. на ґрунті гр. φωνητιϰός «звуковий, голосовий», пов’язаного з φωνητός «що виражається словами», і далі з φωνεĩν «говорити ясно, виразно», φωνή «звук, голос»;
р. болг. фоне́тика, бр. фане́тыка, п. fonetyka, ч. слц. вл. fonetika, м. фонетика, схв. фонѐтика, слн. fonétika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фоне́тик
фонети́ст
фонети́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фане́тыка білоруська
фоне́тика болгарська
fonetika верхньолужицька
φωνητιϰός «звуковий, голосовий» грецька
φωνητός «що виражається словами» грецька
φωνεĩν «говорити ясно, виразно» грецька
φωνή «звук, голос» грецька
фонетика македонська
fonetyka польська
фоне́тика російська
фонѐтика сербохорватська
fonetika словацька
fonétika словенська
fonetika чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України