ФОКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Фо́ка́ (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Φώϰος виникло на основі іменника φώϰη «тюлень»;
припускається також, що гр. Φώϰος – «житель Фокіди» (область у Середній Греції);
р. бр. Фо́ка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Хвока́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Фо́ка | білоруська |
| Φώϰος «тюлень» | грецька |
| φώϰη | грецька |
| Φώϰος «житель Фокіди» (область у Середній Греції) | грецька |
| Фо́ка | російська |
фо́ка «тюлень»
запозичення з грецької мови;
гр. φώϰη «тюлень» зводиться до звуконаслідувального іє. *phōu- «дути, дихати, пихкати»;
п. foka, м. фо́ка, схв. фо̏ка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фока
(XIV ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φώϰη «тюлень» | грецька |
| *phōu- «дути, дихати, пихкати» | індоєвропейська |
| фо́ка | македонська |
| foka | польська |
| фо̏ка | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України