ФЛЮҐЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
флю́гер «пристрій для визначення напряму і швидкості вітру»
запозичене через російське посередництво з голландської мови;
гол. vleugel, букв. «крило», споріднене із снн. vluger, vlugel «тс.», н. fliegen «літати»;
кінцеве r виникло внаслідок дисиміляції l – r;
р. флю́гер, заст. флю́гель, бр. флю́гер;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флюѓа́рка
«ковпак над димовою трубою»
флю́ґер
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| флю́гер | білоруська |
| vleugel | голландська |
| fliegen «літати» | німецька |
| флю́гер | російська |
| vluger | середньонижньонімецька |
| vlugel «тс.» | середньонижньонімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України