ФЛЬОНДРА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. flądra, flondra «неохайна або розпусна жінка» походить від н. [Flunder, Flander] «ганчір’я; легковажна дівчина», пов’язаного з Flandern «Фландрія», звідки вивозили на Схід товари, зокрема сукна;

пор. слц. flandra «жінка з Фландрії» (припускається, така, що прийшла з солдатами);

зіставляється також з н. flandern «пурхати», Flanderl, Flanderlein «легковажна дівчина» (Richhardt 48);

менш імовірне припущення про зв’язок п. flądra з нн. Flunder «камбала річкова» (Brückner 123);

бр. [хлю́ндра, хлюндря́к] «брудна, неохайна людина», ч. flundra «повія», слц. flandra, схв. flа̑ndra «тс.»;

слов’янське утворення, експресивне чи експресивно-звуконаслідувальне, пор. укр. фльо́ндра, хльо́ндра «повія», до суфікса ще укр. ци́ндра, ци́ндря «жужелиця; вертихвістка (про жінку)» і цу́ндра, цу́ндря «ганчірка»;

можливе запозичення з германських мов, пор. н. schlendern «тягтися, плестися», [schlundern] «тс.» або шв. slunt «волоцюга» (проти Фасмер IV 453);

р. шлёнда «ледар», [шля́нда, шлы́нда] «тс.», бр. [шлю́ндра] «нехлюя, нечупара», п. [szlądra] «повія», ч. šlundra «тс.», вл. šlundrija «нехлюя», нл. šlundrawa «нечупара; розпусниця»;