ФЛОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
флот «сукупність суден однакового призначення»
запозичене через посередництво російської та польської мов з німецької та голландської;
н. Flotte, гол. vloot споріднені з н. flieβen «текти», двн. flioӡan, снідерл. vlieten, дісл. fljōta «тс.», лат. fluito «плисти», псл. pluti, укр. пли́сти́;
р. бр. флот, п. ч. слц. вл. flota, болг. флот, фло́та, м. флота, схв. фло̏та, слн. flotílja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флоти́лія
фльо́та
фльоти́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| флот | білоруська |
| флот | болгарська |
| фло́та | болгарська |
| flota | верхньолужицька |
| vloot | голландська |
| flioӡan | давньоверхньонімецька |
| fljōta «тс.» | давньоісландська |
| fluito «плисти» | латинська |
| флота | македонська |
| Flotte | німецька |
| flieβen «текти» | німецька |
| flota | польська |
| pluti | праслов’янська |
| флот | російська |
| фло̏та | сербохорватська |
| vlieten | середньонідерландська |
| flota | словацька |
| flotílja | словенська |
| пли́сти́ | українська |
| flota | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України