ФЛОРИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
фло́ра «сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території; рослинний світ узагалі»
термін новолатинської наукової номенклатури;
уперше вжив К. Лінней (1707–1778);
походить від лат. Flora «богиня квітів і весни у стародавніх римлян», пов’язаного з flōs (род. в. flōris) «квітка», яке зводиться до іє. *bhlō-/bhlе̄-/bhlā- «цвісти, квітнути», звідки також н. blühen «цвісти», Blüme «квітка», англ. bloom «квітка; цвісти», сірл. blāth «тс.»;
припускається спорідненість іє. *bhlō- з іє. *bhē˘l- «білий; сяяти», з якого походить укр. бі́лий;
р. бр. болг. м. схв. фло́ра, п. flora, ч. слц. слн. flóra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флореа́ль
«весняний місяць французького республіканського календаря, чинного у 1793--1805 рр.»
флори́ст
флористи́чний
флори́стка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bloom «квітка; цвісти» | англійська |
| фло́ра | білоруська |
| фло́ра | болгарська |
| *bhlō-/bhlе̄-/bhlā- «цвісти, квітнути» | індоєвропейська |
| *bhlō- | індоєвропейська |
| *bhē˘l- «білий; сяяти» | індоєвропейська |
| Flora «богиня квітів і весни у стародавніх римлян» | латинська |
| flōris «квітка» | латинська |
| flōs | латинська |
| фло́ра | македонська |
| blühen «цвісти» | німецька |
| Blüme «квітка» | німецька |
| flora | польська |
| фло́ра | російська |
| фло́ра | сербохорватська |
| blāth «тс.» | середньоірландська |
| flóra | словацька |
| flóra | словенська |
| бі́лий | українська |
| flóra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України