ФЛИНТА — ЕТИМОЛОГІЯ

фли́нта «кремнієва рушниця»

запозичення з німецької мови;
н. Flinte виникло внаслідок скорочення складного слова Flintbüchse «кремінна рушниця», утвореного з іменників Flint (двн. flins, снн. flint) «кремінь», можливо, спорідненого з дірл. slind «цегла», гр. πλίνϑος «цегла, брусок», і Büchse «мисливська рушниця»;
р. флинта, п. ч. слц. вл. нл. flinta, схв. фли̑нт «кремінь», слн. flínta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

флинта (XVII ст.)
флі́нта «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
flinta верхньолужицька
πλίνϑος «цегла, брусок» грецька
flins давньоверхньонімецька
slind «цегла» давньоірландська
flinta нижньолужицька
Flinte «кремінна рушниця» німецька
Büchse «мисливська рушниця» німецька
Flintbüchse німецька
Flint німецька
flinta польська
флинта російська
фли̑нт «кремінь» сербохорватська
flint середньонижньонімецька
flinta словацька
flínta словенська
flinta чеська

фли́нта «нечепурна, ледача дівка»

не зовсім ясне;
висловлювалося припущення про запозичення зi східнороманських мов (рум. fleáncă «глотка», молд. фля́нкэ «тс.» – Scheludko 144);
можливо також, виникло в результаті семантичної видозміни слова фли́нта «кремнівка (рушниця)» в середовищі військових або мисливців;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фля́нкэ молдавська
fleáncă румунська
фли́нта «кремнівка (рушниця)» українська

фли́нка «коханка; повія»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з фли́нта «нечепурна, ледача дівка» або з ч. flink «нероба», flinkat «халтурити», flinkati se «ледарювати, тинятися без діла»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фли́нта «нечепурна, ледача дівка» українська
flink «нероба» чеська
flinkat se «халтурити» чеська
flinkat чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України