ФЛЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
флер «тонка прозора тканина»
запозичення з німецької мови;
н. Flor «флер, креп» через гол. ст. floers «тс.» і фр. ст. velous «тс.» зводиться до лат. villōsus «волохатий, кучерявий», похідного від villus «вовна, руно, ворса» ‹ vellus «руно, вовняна пряжа», спорідненого з псл. *vъl̥na, укр. во́вна;
зіставляється також з лат. flōs (род. в. flōris) «квітка» як первісно «тканина в квітах» (Holub–Kop. 115);
р. бр. флёр, п. flor, ч. слц. слн. flór, м. флор, схв. фло́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
флерника́р
фльо́рес
«траурний флер, креп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| флёр | білоруська |
| floers «тс.» | голландська |
| villōsus «волохатий, кучерявий» | латинська |
| villus «вовна, руно, ворса» | латинська |
| vellus «руно, вовняна пряжа» | латинська |
| flōs «квітка» (род. в. flōris) | латинська |
| flōris «тканина в квітах» | латинська |
| флор | македонська |
| Flor «флер, креп» | німецька |
| flor | польська |
| *v<SUP>ъ</SUP>l̥na | праслов’янська |
| флёр | російська |
| фло́р | сербохорватська |
| flór | словацька |
| flór | словенська |
| во́вна | українська |
| velous «тс.» | французька |
| flór | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України