ФЛЕГМАТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
фле́гма «тягуча рідина, слиз, мокрота; незворушність, яка межує з байдужістю»
запозичене з грецької мови, можливо, через латинське посередництво (лат. phlegma);
гр. φλέγμα «вогонь, пожежа; флегма» пов’язане з φλέγω «палю, горю», спорідненим з дінд. bhrā́jate «світить, сяє», псл. blьskъ, укр. блиск;
р. бр. болг. м. фле́гма, п. ч. слц. flegma, схв. фле̏гма, слн. flégma, цсл. флегма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фле́ґа
«мокрота»
флегма́тик
флегмати́чний
флегмо́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фле́гма | білоруська |
| фле́гма | болгарська |
| φλέγμα «вогонь, пожежа; флегма» | грецька |
| φλέγω «палю, горю» | грецька |
| bhrā́jate «світить, сяє» | давньоіндійська |
| phlegma | латинська |
| фле́гма | македонська |
| flegma | польська |
| blьskъ | праслов’янська |
| фле́гма | російська |
| фле̏гма | сербохорватська |
| flegma | словацька |
| flégma | словенська |
| блиск | українська |
| флегма | церковнослов’янська |
| flegma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України