ФЛАНКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
фланк «бічна частина оборонного укріплення»
запозичення з німецької мови;
н. Flanke «бік» походить від фр. flanc «тс.», спорідненого з двн. hlanсa «тс.»;
р. бр. болг. фланк, п. flanc, flanka, ч. flank «бік», flanka, схв. фланка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фланкува́ти
фланку́ючий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фланк | білоруська |
| фланк | болгарська |
| hlanсa «тс.» | давньоверхньонімецька |
| Flanke «бік» | німецька |
| flanc | польська |
| flanka | польська |
| фланк | російська |
| фланка | сербохорватська |
| flanc «тс.» | французька |
| flank «бік» | чеська |
| flanka «бік» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України