ФЛАНК — ЕТИМОЛОГІЯ

фланк «бічна частина оборонного укріплення»

запозичення з німецької мови;
н. Flanke «бік» походить від фр. flanc «тс.», спорідненого з двн. hlanсa «тс.»;
р. бр. болг. фланк, п. flanc, flanka, ч. flank «бік», flanka, схв. фланка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фланкува́ти
фланку́ючий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фланк білоруська
фланк болгарська
hlanсa «тс.» давньоверхньонімецька
Flanke «бік» німецька
flanc польська
flanka польська
фланк російська
фланка сербохорватська
flanc «тс.» французька
flank «бік» чеська
flanka «бік» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України