ФЛАМІНГО — ЕТИМОЛОГІЯ
фламі́нго «тропічний водяний птах»
за посередництвом інших західноєвропейських мов запозичене з португальської;
порт. flamingo «тс.» через ісп. flamenco, пров. flamenc (букв. «кольору полум’я») походить від лат. flamma «полум’я, вогонь» (за вогняно-червоним забарвленням пір’я цього птаха), пов’язаного з *flagma, спорідненого з flagrо «горю; мигочу», гр. φλέγω «горю; блищу», псл. *blьščěti, укр. блища́ти;
р. болг. м. флами́нго, бр. фламі́нга, п. flaming(o), слц. flаmengo, flamingo, схв. фламùнго;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фламі́нга | білоруська |
| флами́нго | болгарська |
| φλέγω «горю; блищу» | грецька |
| flamenco | іспанська |
| flamma «полум’я, вогонь» (за вогняно-червоним забарвленням пір’я цього птаха) | латинська |
| *flagma | латинська |
| flagrо «горю; мигочу» | латинська |
| флами́нго | македонська |
| flaming(o) | польська |
| flamingo «тс.» | португальська |
| *blьščěti | праслов’янська |
| flamenc (букв. «кольору полум’я») | провансальська |
| флами́нго | російська |
| фламùнго | сербохорватська |
| flаmengo | словацька |
| flamingo | словацька |
| блища́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України