ФЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
феc «вид головного убору у формі зрізаного конуса з китицею»
запозичення з турецької мови;
тур. fes «тс.» походить від ар. Fäs, назви міста в Марокко, де вироблялися ці шапки;
р. фес, фе́ска, бр. фе́ска, п. ч. слц. fez, болг. м. фес, схв. фе̏с, слн. fés;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фез
фе́са
фе́ска
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Fäs | арабська |
| фе́ска | білоруська |
| фес | болгарська |
| фес | македонська |
| fez | польська |
| фес | російська |
| фе́ска | російська |
| фе̏с | сербохорватська |
| fez | словацька |
| fés | словенська |
| fes «тс.» | турецька |
| fez | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України