ФЕРТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ферт «давня назва літери ф; джиґун»
не зовсім ясне;
можливо, утворення за зразком назв ѥръ(ъ), ѥрь(ь), хєръ(х), однак т викликає труднощі, й не виключається елемент звуконаслідування;
пов’язування (Matzenauer 156) з сгр. φύρτης «порушник спокою, неспокійна людина» непереконливе;
значення «джиґун» у слові вторинне й постало під впливом графічної форми ф;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фе́ртик
фертикува́тий
фе́ртом
хверт
хверцюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
φύρτης «порушник спокою, неспокійна людина» | середньогрецька |
ѥрь(ь) | ? |
хєръ(х) | ? |
хверт «назва літери ф»
тягти́ до хверта́ (кара учнів у давній школі) Г, Бі;
фонетичний варіант слова ферт (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ферт | ? |
хверцюва́ти «франтити»
експресивне утворення від ферт «джиґун»;
ц’ зумовлене, можливо, впливом дієслова гарцюва́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ферт «джиґун» | ? |
гарцюва́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України