ФЕНІКС — ЕТИМОЛОГІЯ

фе́нікс «казковий птах, що, згорівши, відроджується з попелу»

запозичення з грецької мови;
гр. φοĩνιξ «фенікс» походить від єг. bjn, етимологія якого неясна;
виведення від гр. φοĩνιξ «багряний», φοινός «кольору крові» (Boisacq 1032–1033) неприйнятне з огляду на єгипетський характер культу фенікса;
омонімія φοĩνιξ «фенікс» і φοĩνιξ «багряний» постала внаслідок вторинного зближення;
р. болг. м. схв. фе́никс, бр. фе́нікс, п. feniks, ч. féniх, слц. fenix, слн. féniks;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фи́ніксъ (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фе́нікс білоруська
фе́никс болгарська
φοĩνιξ «фенікс» грецька
φοĩνιξ «багряний» грецька
φοινός «кольору крові» грецька
φοĩνιξ «фенікс» грецька
φοĩνιξ «багряний» грецька
bjn єгипетська
фе́никс македонська
feniks польська
фе́никс російська
фе́никс сербохорватська
fenix словацька
féniks словенська
féniх чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України