ФЕНІКС — ЕТИМОЛОГІЯ
фе́нікс «казковий птах, що, згорівши, відроджується з попелу»
запозичення з грецької мови;
гр. φοĩνιξ «фенікс» походить від єг. bjn, етимологія якого неясна;
виведення від гр. φοĩνιξ «багряний», φοινός «кольору крові» (Boisacq 1032–1033) неприйнятне з огляду на єгипетський характер культу фенікса;
омонімія φοĩνιξ «фенікс» і φοĩνιξ «багряний» постала внаслідок вторинного зближення;
р. болг. м. схв. фе́никс, бр. фе́нікс, п. feniks, ч. féniх, слц. fenix, слн. féniks;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́ніксъ
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фе́нікс | білоруська |
фе́никс | болгарська |
φοĩνιξ «фенікс» | грецька |
φοĩνιξ «багряний» | грецька |
φοινός «кольору крові» | грецька |
φοĩνιξ «фенікс» | грецька |
φοĩνιξ «багряний» | грецька |
bjn | єгипетська |
фе́никс | македонська |
feniks | польська |
фе́никс | російська |
фе́никс | сербохорватська |
fenix | словацька |
féniks | словенська |
féniх | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України