ФЕНХЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
фе́нхель «Foeniculum vulgare Mill.» (бот.)
запозичення з німецької мови;
н. Fénchel «фенхель» (свн. vёn(і)chel, двн. fёnihhal, fenich) походить від лат. fе̄niculum «кріп», утвореного від етимологічно неясного fе̄num «сіно» з огляду на характерний запах кропу;
р. бр. фе́нхель, п. fankul, [fenkiel, fankiel], ч. fenykl, слц. fenikel;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фе́нхель | білоруська |
| fёnihhal | давньоверхньонімецька |
| fenich | давньоверхньонімецька |
| fе̄niculum «кріп» | латинська |
| fе̄num «сіно» | латинська |
| Fénchel «фенхель» (свн. vёn(і) | німецька |
| fankul | польська |
| fenkiel | польська |
| fankiel | польська |
| фе́нхель | російська |
| vёn(і)chel | середньоверхньнімецька |
| fenikel | словацька |
| fenykl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України