ФЕНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фен «сухий теплий вітер з гір»
запозичення з німецької мови;
н. Föhn (Foehn, свн. fœnne, двн. phōnno) «сухий альпійський вітер» походить від нлат. fаōnius, лат. (ventus) favōnius «теплий західний вітер», пов’язаного з foveo «грію», спорідненим з лит. dѐgti «горіти, палити», псл. *žegti «палити», укр. [жечи́, жегти́], р. жечь «тс.»;
р. фен, п. föhn, fen, ч. слц. föhn, болг. фьон, схв. фен, слн. fén «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фьон | болгарська |
phōnno | давньоверхньонімецька |
favōnius «теплий західний вітер» (ventus) | латинська |
foveo «грію» | латинська |
dѐgti «горіти, палити» | литовська |
Föhn «сухий альпійський вітер» | німецька |
Foehn | німецька |
fаōnius | новолатинська |
föhn | польська |
fen | польська |
*žegti «палити» | праслов’янська |
жечь «тс.» | російська |
фен | російська |
фен | сербохорватська |
fœnne | середньоверхньнімецька |
föhn | словацька |
fén «тс.» | словенська |
жечи́ | українська |
жегти́ | українська |
föhn | чеська |
фен «апарат для сушіння волосся, рук тощо струменем нагрітого повітря»
запозичення з німецької мови;
н. Fön як фабрична марка апарата постала від назви вітру Föhn «фен»;
виведення від англ. fan «віяло, віялка» (СІС2 869, ССРЛЯ 16, 1305) безпідставне;
звукова диференціація фен і фён у російській мові склалася пізніше;
р. бр. фен, п. föhn, fen, ч. слц. föhn, fén, болг. фьон, схв. фен, слн. fén «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
fan «віяло, віялка» | англійська |
фен | білоруська |
фьон | болгарська |
Fön «фен» | німецька |
Föhn | німецька |
föhn | польська |
fen | польська |
фен | російська |
фён | російська |
фен | російська |
фен | сербохорватська |
föhn | словацька |
fén | словацька |
fén «тс.» | словенська |
föhn | чеська |
fén | чеська |
фе́на «повитиця, Cusсuta L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, запозичене з угорської мови;
уг. fene «чорт; ракова виразка», утворене від fen «точити, гострити», могло б відповідати таким назвам цієї рослини, як схв. ђаволски конац «чортів кінець», н. Teufelszwirn «чортова пряжа», фр. chevelure du diable (cheveux du diable) «чортове волосся»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Teufelszwirn «чортова пряжа» | німецька |
ђаволски «чортів кінець» | сербохорватська |
конац «чортів кінець» | сербохорватська |
fene «чорт; ракова виразка» | угорська |
fen «точити, гострити» | угорська |
chevelure du diable (cheveux du diable) «чортове волосся» (cheveux du diable) | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України