ФЕКЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
Те́кля (жіноче ім’я)
форма Векля через польську мову запозичена з латинської, а Фекла (Векла) – через церковнослов’янську в давньоруську з грецької;
лат. Thecla походить від гр. Θέϰλα, що зводиться до гебр. Tìklā, букв. «довершеність, досконалість»;
менш переконливе виведення (Вл. імена 162; Петровский 215; Спр. личн. имен 527) від гр. ϑεός «бог» і ϰλέος «слава»;
р. Фёкла, др. Ѳєкла, бр. Фёкла, Тэ́кля, п. ч. слц. Tekla, болг. м. Те́кла, схв. Текла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ве́кла
Те́кла
Те́ця
Фе́кла
Фе́ня
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Фёкла | білоруська |
Тэ́кля | білоруська |
Те́кла | болгарська |
Tìklā | гебрайська |
Θέϰλα | грецька |
ϑεός «бог» | грецька |
ϰλέος «слава» | грецька |
Ѳєкла | давньоруська |
Thecla | латинська |
Те́кла | македонська |
Tekla | польська |
Фёкла | російська |
Текла | сербохорватська |
Tekla | словацька |
Векля | українська |
Фекла (Векла) | українська |
Tekla | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України