ФЕДЕРАТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

федера́ція «форма державного устрою; союзна держава; союз, об’єднання»

запозичення із західноєвропейських мов;
фр. fédératiоn, н. Föderаtión, англ. federation походять від пізньолат. foederātiо «союз», утвореного від лат. foederātus «союзний», похідного від foedus (род. в. foedе̄ris ) «союз, угода», що пов’язане з лат. fīdo «вірю, довіряю, покладаюся», спорідненим з гр. πείϑω «переконую», алб. bе̄ «клятва, присяга», укр. [біди́ти] «лаяти, ганьбити»;
р. болг. федера́ция, бр. федэра́цыя, п. fеderаcjа, ч. federace, слц. fedеráciа, м. схв. федера́циjа, слн. federácijа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

федералі́зм
федералі́ст
федера́льний
федера́т (іст.)
федерати́вний
федерува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bе̄ «клятва, присяга» албанська
federation англійська
федэра́цыя білоруська
федера́ция болгарська
πείϑω «переконую» грецька
foederātus «союзний» латинська
foedus «союз, угода» латинська
fīdo «вірю, довіряю, покладаюся» латинська
foedе̄ris род. в. латинська
федера́циjа македонська
Föderаtión німецька
foederātiо «союз» пізньолатинська
fеderаcjа польська
федера́ция російська
федера́циjа сербохорватська
fedеráciа словацька
federácijа словенська
біди́ти «лаяти, ганьбити» українська
fédératiоn французька
federace чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України