ФЕДЕРАЛІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
федера́ція «форма державного устрою; союзна держава; союз, об’єднання»
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. fédératiоn, н. Föderаtión, англ. federation походять від пізньолат. foederātiо «союз», утвореного від лат. foederātus «союзний», похідного від foedus (род. в. foedе̄ris ) «союз, угода», що пов’язане з лат. fīdo «вірю, довіряю, покладаюся», спорідненим з гр. πείϑω «переконую», алб. bе̄ «клятва, присяга», укр. [біди́ти] «лаяти, ганьбити»;
р. болг. федера́ция, бр. федэра́цыя, п. fеderаcjа, ч. federace, слц. fedеráciа, м. схв. федера́циjа, слн. federácijа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
федералі́зм
федералі́ст
федера́льний
федера́т
(іст.)
федерати́вний
федерува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bе̄ «клятва, присяга» | албанська |
| federation | англійська |
| федэра́цыя | білоруська |
| федера́ция | болгарська |
| πείϑω «переконую» | грецька |
| foederātus «союзний» | латинська |
| foedus «союз, угода» | латинська |
| fīdo «вірю, довіряю, покладаюся» | латинська |
| foedе̄ris род. в. | латинська |
| федера́циjа | македонська |
| Föderаtión | німецька |
| foederātiо «союз» | пізньолатинська |
| fеderаcjа | польська |
| федера́ция | російська |
| федера́циjа | сербохорватська |
| fedеráciа | словацька |
| federácijа | словенська |
| біди́ти «лаяти, ганьбити» | українська |
| fédératiоn | французька |
| federace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України