ФАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

фах

очевидно, через польське посередництво запозичене з німецької мови;
нвн. Fach (свн. vach, двн. fah) «полиця; шухляда; галузь, розділ (науки), спеціальність» споріднене з днн. fak «огорожа, відокремлений простір», снідерл. гол. vak «тс.», дангл. fæс «відділення; проміжок часу», гр. πάγη «петля, пастка», псл. pazъ, укр. паз;
п. fach «фах», ч. слц. вл. fach «тс.; перегородка, шухляда», м. фах «професія; скринька», схв. фа̏х «скриня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фахіве́ць
фахови́й
фахови́к «фахівець»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fach «тс.; перегородка, шухляда» верхньолужицька
vak «тс.» голландська
πάγη «петля, пастка» грецька
fæс «відділення; проміжок часу» давньоанглійська
fah давньоверхньонімецька
fak «огорожа, відокремлений простір» давньонижньонімецька
фах «професія; скринька» македонська
Fach «полиця; шухляда; галузь, розділ (науки), спеціальність» (свн. vach, двн. fah) нововерхньонімецька
fach «фах» польська
pazъ праслов’янська
фа̏х «скриня» сербохорватська
vach середньоверхньнімецька
vak «тс.» середньонідерландська
fach «тс.; перегородка, шухляда» словацька
паз українська
fach «тс.; перегородка, шухляда» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України