ФАСУВАЛЬНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

фасува́ти «розкладати, пакувати; [брати, одержувати, діставати; протирати, цідити Нед]»

можливо, через польське посередництво запозичене з німецької мови;
нвн. fassen (свн. vaӡӡen, двн. faӡӡōn) «схопити, взяти; містити» пов’язане з Faβ «бочка» (первісно «місткість»);
р. фасова́ть, бр. фасава́ць, п. fasować «отримувати, видавати; протирати; [наповнювати, пакувати, заряджати, бити, шарпати]», ч. fasovat «одержувати; [облямовувати]», слц. fasovat’ «діставати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фасова́ти «наповнювати, пакувати»
фасува́льний
фасува́льник
фасува́льня
хвасува́ти «прилаштовувати, приганяти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фасава́ць білоруська
fassen «схопити, взяти; містити» (свн. vaӡӡen, двн. faӡӡōn) нововерхньонімецька
Faβ «бочка» (первісно «місткість») нововерхньонімецька
fasować «отримувати, видавати; протирати; [наповнювати, пакувати, заряджати, бити, шарпати]» польська
фасова́ть російська
vaӡӡen середньоверхньнімецька
faӡӡōn середньоверхньнімецька
fasovat' «діставати» словацька
fasovat «одержувати; [облямовувати]» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України