ФАСОНИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
фасо́н
запозичення з французької мови;
фр. fac̦on походить від лат. factio (зн. в. factiōnem) «дія», пов’язаного з facio «роблю»;
р. бр. болг. фасо́н, п. fason, ч. слц. fazóna, м. фазон, схв. фасон, фазон, слн. fasóna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фасо́нистий
фасо́нити
фасо́нка
(спец.)
фасо́нний
фасо́нник
(спец.)
фасонува́ти
«формувати, обробляти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фасо́н | білоруська |
| фасо́н | болгарська |
| factio «дія» (зн. в. factiōnem) | латинська |
| facio «роблю» | латинська |
| фазон | македонська |
| fason | польська |
| фасо́н | російська |
| фасон | сербохорватська |
| фазон | сербохорватська |
| fazóna | словацька |
| fasóna | словенська |
| fac̦on | французька |
| fazóna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України