ФАСОВАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
фасува́ти «розкладати, пакувати; [брати, одержувати, діставати; протирати, цідити Нед]»
можливо, через польське посередництво запозичене з німецької мови;
нвн. fassen (свн. vaӡӡen, двн. faӡӡōn) «схопити, взяти; містити» пов’язане з Faβ «бочка» (первісно «місткість»);
р. фасова́ть, бр. фасава́ць, п. fasować «отримувати, видавати; протирати; [наповнювати, пакувати, заряджати, бити, шарпати]», ч. fasovat «одержувати; [облямовувати]», слц. fasovat’ «діставати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фасова́ти
«наповнювати, пакувати»
фасува́льний
фасува́льник
фасува́льня
хвасува́ти
«прилаштовувати, приганяти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фасава́ць | білоруська |
| fassen «схопити, взяти; містити» (свн. vaӡӡen, двн. faӡӡōn) | нововерхньонімецька |
| Faβ «бочка» (первісно «місткість») | нововерхньонімецька |
| fasować «отримувати, видавати; протирати; [наповнювати, пакувати, заряджати, бити, шарпати]» | польська |
| фасова́ть | російська |
| vaӡӡen | середньоверхньнімецька |
| faӡӡōn | середньоверхньнімецька |
| fasovat' «діставати» | словацька |
| fasovat «одержувати; [облямовувати]» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України