ФАСКА — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́ска «скошена частина гострого ребра на виробах»
очевидно, похідне утворення від фасе́т (див.);
р. бр. фа́ска «тс.», болг. фаско «лезо»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фа́ска «тс.» | білоруська |
| фаско «лезо» | болгарська |
| фа́ска «тс.» | російська |
| фасе́т | французька |
фа́са «діжка»
через посередництво польської мови запозичене з німецької;
нвн. Faβ (двн. свн. vaӡ) «бочка» (первісно «місткість, посудина») споріднене з дісл. fat, англ. vat «велика посудина для рідини», далі, можливо, з лит. púodas «горщик», лтс. puôds «тс.», прус. pīst «нести»;
р. [фа́ска] «миска», бр. фа́са «діжка», п. fasa, faska, ч. [faska], вл. faska «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасчи́нка
«бочечка»
пащєнка
«невеликий цебрик для розчинювання тіста»
фаска
(1552)
фа́ска
«діжечка для масла, сиру; (міра збіжжя) 25 кг О»
фа́сойка
фа́сонька
«тс.»
фасочка
(1545)
фасчи́на
фасчисько
(збільш.)
фащи́нка
«діжечка»
хва́стка
«діжечка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vat «велика посудина для рідини» | англійська |
| фа́са «діжка» | білоруська |
| faska «тс.» | верхньолужицька |
| vaӡ | давньоверхньонімецька |
| fat | давньоісландська |
| puôds «тс.» | латиська |
| púodas «горщик» | литовська |
| Faβ «бочка» (двн. свн. vaӡ)(первісно «місткість, посудина») | нововерхньонімецька |
| fasa | польська |
| faska | польська |
| pīst «нести» | прусська |
| фа́ска «миска» | російська |
| vaӡ | середньоверхньнімецька |
| faska | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України