ФАРШЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
фарш
запозичене з французької мови, можливо, через посередництво німецької (н. Farce);
фр. farce «начинка» пов’язане з farcir «наповнювати», джерелом якого є лат. farcio, farcīre «тс.»;
р. бр. фарш, п. farsz, [fars, fasz], faszerować, ч. farce, fars, faširovati, слц. fašírovat’, болг. фарс, схв. фарса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фа́рша
«фарш»
фарширува́ти
фаршува́ти
«тс.»
фашерува́ти
«фарширувати»
(з п.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фарш | білоруська |
| фарс | болгарська |
| farcio | латинська |
| farcīre «тс.» | латинська |
| Farce | німецька |
| farsz | польська |
| fars | польська |
| fasz | польська |
| faszerować | польська |
| фарш | російська |
| фарса | сербохорватська |
| fašírovat' | словацька |
| farce «начинка» | французька |
| farcir «наповнювати» | французька |
| farce | чеська |
| fars | чеська |
| faširovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України