ФАРФОР — ЕТИМОЛОГІЯ

фа́рфо́р «порцеляна; вироби, посуд з порцеляни»

через посередництво тур. (farfur, faγfur «тс.») запозичене з арабської мови;
ар. farfūrī, faγfūrі «порцеляна» (первісне значення – титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) походить від перс. bagpūr (дперс. baγapuϑra), букв. «син неба», що є калькою кит. tien-tse «син неба», утвореною з перс. bag(a) «небо; бог», спорідненого з псл. bоgъ, укр. бог, і pūr, pus «син», спорідненого з дінд. putrá- «син», псл. *pъtа «птах», укр. птах, пти́ця;
р. бр. фарфо́р, п. farfura «фаянс, посуд з фаянсу», болг. фа́рфор «порцеляна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́йфор
файфоро́вий «порцеляновий»
фа́йфур «тс.»
файфу́рка «тс.»
файфуро́вий
файфу́рський «тс.»
файфурча́ «мисочка»
фарфори́ст
фарфорови́к
фа́рфур
фарфу́рка «тарілка з порцеляни; тарілка»
фарфурчи́на «тарілка з неякісної порцеляни»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
farfūrī арабська
фарфо́р білоруська
фа́рфор «порцеляна» болгарська
putrá- «син» давньоіндійська
tien-tse «син неба» китайська
bagpūr (дперс. baγapuϑra) перська
bag(a) «небо; бог» перська
pus «син» перська
pūr перська
farfura «фаянс, посуд з фаянсу» польська
bоgъ праслов’янська
*pъtа «птах» праслов’янська
фарфо́р російська
farfur турецька
faγfur турецька
бог українська
птах українська
пти́ця українська
faγfūrі «порцеляна» (первісне значення -- титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України