ФАНАТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

фанати́зм

запозичення із західноєвропейських мов;
фр. fanatisme, н. Fanatísmus, англ. fanaticism походять від лат. fānāticus «несамовитий, шалений; належний до святині; натхненний богами», пов’язаного з fānum «храм, святиня», спорідненим з оск. fíísnú «храм», умбр. fesnafe, fesnere «у храмі», далі з дінд. dhíṣṇyaḥ «благочестивий, побожний, відданий», гр. ϑεός «бог», вірм. dik‘ (мн.) «боги»;
р. фанати́зм, бр. фанаты́зм, п. fanatyzm, ч. fanatismus, слц. fanatizmus, вл. нл. fanatiski «фанатичний», болг. фанати́зъм, м. фанати́зам, схв. фанатѝзам, слн. fanatízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фанатизува́ти
фана́тик
фанати́цтво «фанатизм»
фанати́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fanaticism англійська
фанаты́зм білоруська
фанати́зъм болгарська
fanatiski «фанатичний» верхньолужицька
dik' «боги» (мн.) вірменська
ϑεός «бог» грецька
dhíṣṇyaḥ «благочестивий, побожний, відданий» давньоіндійська
fānāticus «несамовитий, шалений; належний до святині; натхненний богами» латинська
fānum «храм, святиня» латинська
фанати́зам македонська
fanatiski «фанатичний» нижньолужицька
Fanatísmus німецька
fíísnú «храм» оскська
fanatyzm польська
фанати́зм російська
фанатѝзам сербохорватська
fanatizmus словацька
fanatízem словенська
fesnafe умбрська
fesnere «у храмі» умбрська
fanatisme французька
fanatismus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України