ФАНАБЕРИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

фанабе́рія «недоречна гордість, пиха, зарозумілість, чванливість; безглузде дивацтво, примха»

запозичення з польської мови;
п. fanaberіa «дивацтво, фантазія, вигадка, забаганка» походить від євр. (ідиш) fajne berjes «гарні молодці», утвореного з fajner, що відповідає нім. fein «хороший, гарний, витончений», і berje «тип; молодець» від гебр. birjā «створіння»;
р. фанабе́рия, бр. фанабэ́рыя;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фанаба́рія «чванькуватість»
фанаба́рний «тс.»
фанабе́р «людина, що від- значається фанаберією»
фанабе́ристий «пихатий, чванливий»
фанабе́ритися
фанабе́рний
фанабе́рство
фонабе́ритися «пишатися»
фонабе́рія
хвонабе́рія «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фанабэ́рыя білоруська
birjā «створіння» гебрайська
fein «хороший, гарний, витончений» німецька
berje «тип; молодець» німецька
fanaberіa «дивацтво, фантазія, вигадка, забаганка» польська
фанабе́рия російська
fajne berjes «гарні молодці» (ідиш) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України