ФАМІЛЬЯРНИЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фамі́лія «прізвище; рід; родина»
запозичення з латинської мови;
лат. familia «сім’я, челядь, майно, родина», очевидно, продовжує італьську форму *famelo-, *fameliā «раб, рабство, челядь», що не має певної етимології;
існує думка про спорідненість з дінд. dhā́man «місце, дім», гр. ϑαιμός «дім», псл. děti «класти, робити»;
р. болг. фами́лия, бр. фамі́лія, п. familia, ч. familie, слц. família, вл. нл. familija, м. фамилиjа, схв. фа̀милиjа, слн. famílіja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фаме́лія
фами́лія
«тс.»
фамілі́йний
«фамільний; спадковий»
фамілія́нт
«той, хто походить із знатного роду Шейк; родич О; далекий родич; однофамілець Корз»
фамілія́рний
фамі́льний
фамілья́рний
фамілья́рничати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фамі́лія | білоруська |
| фами́лия | болгарська |
| familija | верхньолужицька |
| ϑαιμός «дім» | грецька |
| dhā́man «місце, дім» | давньоіндійська |
| *famelo- | італійська |
| *fameliā «раб, рабство, челядь» | італійська |
| familia «сім’я, челядь, майно, родина» | латинська |
| фамилиjа | македонська |
| familija | нижньолужицька |
| familia | польська |
| děti «класти, робити» | праслов’янська |
| фами́лия | російська |
| фа̀милиjа | сербохорватська |
| família | словацька |
| famílіja | словенська |
| familie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України