ФАЛЬШИВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
фальш
запозичення з німецької мови;
н. falsch «неправдивий, хибний, помилковий» через фр. ст. fals зводиться до лат. falsus «неправдивий, хибний, помилковий», пов’язаного з fallere «дурити», спорідненим з дінд. hváratе̄ «відхиляється від напрямку», можливо, також з псл. *zъlъ(jь), укр. злий;
р. фальшь, бр. фальш, п. fałsz, [falsz], ч. faleš, слц. faloš, вл. нл. falš, болг. м. схв. фалш;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фал
(ь)чи́вий] О, Нед
фалш
«фальш»
фалшевнии
(1411)
фалшованіи
(1421)
фалшъ
«брехня»
(1611)
фальч
фальчува́ти
«фальшувати»
фа́льшер
«шахрай, підроблювач грошей»
фа́льшерство
«фальшування»
фальши́вий
фальшивити
(1388)
фальши́вити
фальши́віти
«ставати фальшивим»
фальши́вка
фальши́вство
«фальш»
фальшівни́к
«підроблювач»
фальшо́ваний
фальшо́вник
«тс.»
фальшува́ти
хвалш
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фальш | білоруська |
| фалш | болгарська |
| falš | верхньолужицька |
| hváratе̄ «відхиляється від напрямку» | давньоіндійська |
| falsus «неправдивий, хибний, помилковий» | латинська |
| fallere «дурити» | латинська |
| фалш | македонська |
| falš | нижньолужицька |
| falsch «неправдивий, хибний, помилковий» | німецька |
| fałsz | польська |
| falsz | польська |
| *zъlъ(jь) | праслов’янська |
| фальшь | російська |
| фалш | сербохорватська |
| faloš | словацька |
| злий | українська |
| fals | французька |
| faleš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України