ФАЛЬЦЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фальц «загин ребер металевих листів; шов у скріпленнях металевих листів; згин аркушів паперу; прямокутна канавка вздовж краю скріплюваних дощок, щитів»
запозичення з німецької мови;
н. Falz (свн. valz) пов’язане з falzen «згинати», falten «складати, згинати»;
р. бр. фальц «паз, жолоб», п. ч. слц. falc, болг. м. фалц, схв. фалцовати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фальцівни́к
фальцюва́льний
фальцюва́льник
фальцюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фальц «паз, жолоб» | білоруська |
фалц | болгарська |
фалц | македонська |
Falz «згинати» (свн. valz) | німецька |
falten «складати, згинати» | німецька |
falsi- | німецька |
falc | польська |
фальц «паз, жолоб» | російська |
фалцовати | сербохорватська |
falc | словацька |
falc | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України