ФАЛЬЦЕТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фальце́т «один з високих регістрів голосу, переважно чоловічого»
запозичення з італійської мови;
іт. falsetto, букв. «фальшивий (голос)», пов’язане з falso «неправильний, помилковий», що походить від лат. falsus «неправильний, фальшивий»;
р. фальце́т, бр. фальцэ́т, п. falset, ч. falzet, falset, falsetto, слц. falzet, falzeto, вл. falset, болг. фалце́т, м. фалцет, схв. фалзе́т, слн. falzét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фальсе́т
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фальцэ́т | білоруська |
| фалце́т | болгарська |
| falset | верхньолужицька |
| falsetto | італійська |
| falso «неправильний, помилковий» | італійська |
| falsus «неправильний, фальшивий» | латинська |
| фалцет | македонська |
| falset | польська |
| фальце́т | російська |
| фалзе́т | сербохорватська |
| falzet | словацька |
| falzeto | словацька |
| falzét | словенська |
| falzet | чеська |
| falset | чеська |
| falsetto | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України