ФАЛЬСИФІКАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ

фальсифіка́т «підроблена річ, підробка»

очевидно, через німецьке посередництво (н. Falsifikát) запозичене із середньовічної латини;
слат. falsificātio «підроблення», falsificātus «підроблений» утворено з falsi-, що походить від лат. falsus «фальшивий», і -ficātio, пов’язаного з лат. facio «роблю»;
р. фальсифика́т, бр. фальсіфіка́т, п. falsyfikat, ч. falsifikát, falzifikát, слц. falzifikát, вл. falsifikat, болг. фалшифика́т, м. фалсифика́т, схв. фалсифѝкāт, слн. falzifikát;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фальсифіка́тор
фальсифіка́торство
фальсифіка́ція
фальсифікува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фальсіфіка́т білоруська
фалшифика́т болгарська
falsifikat верхньолужицька
falsus «фальшивий» латинська
-ficātio латинська
facio «роблю» латинська
фалсифика́т македонська
Falsifikát німецька
falsyfikat польська
фальсифика́т російська
фалсифѝкāт сербохорватська
falsificātio «підроблення» середньолатинська
falsificātus середньолатинська
falsi- середньолатинська
falzifikát словацька
falzifikát словенська
falsifikát чеська
falzifikát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України