ФАЛЬСИФІКАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
фальсифіка́т «підроблена річ, підробка»
очевидно, через німецьке посередництво (н. Falsifikát) запозичене із середньовічної латини;
слат. falsificātio «підроблення», falsificātus «підроблений» утворено з falsi-, що походить від лат. falsus «фальшивий», і -ficātio, пов’язаного з лат. facio «роблю»;
р. фальсифика́т, бр. фальсіфіка́т, п. falsyfikat, ч. falsifikát, falzifikát, слц. falzifikát, вл. falsifikat, болг. фалшифика́т, м. фалсифика́т, схв. фалсифѝкāт, слн. falzifikát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фальсифіка́тор
фальсифіка́торство
фальсифіка́ція
фальсифікува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фальсіфіка́т | білоруська |
фалшифика́т | болгарська |
falsifikat | верхньолужицька |
falsus «фальшивий» | латинська |
-ficātio | латинська |
facio «роблю» | латинська |
фалсифика́т | македонська |
Falsifikát | німецька |
falsyfikat | польська |
фальсифика́т | російська |
фалсифѝкāт | сербохорватська |
falsificātio «підроблення» | середньолатинська |
falsificātus | середньолатинська |
falsi- | середньолатинська |
falzifikát | словацька |
falzifikát | словенська |
falsifikát | чеська |
falzifikát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України