ФАЛОС — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́лос «культова фігура чоловічого статевого органа»
запозичене з грецької мови через посередництво латинської (нлат. phallus) і західноєвропейських (нім. Phállus, Phállos, фр. англ. phallus);
гр. φαλλός «membrum virile» споріднене, очевидно, з лат. follis «шкіряний мішок», дірл. ball «член, частина тіла», нвн. [Bille] «membrum virile»;
р. фа́ллос, бр. фáлас, п. fallus, ч. слц. falos, falus, болг. фа́лос, схв. фалус, слн. fálos;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фалі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| phallus | англійська |
| фáлас | білоруська |
| фа́лос | болгарська |
| φαλλός «membrum virile» | грецька |
| ball «член, частина тіла» | давньоірландська |
| follis «шкіряний мішок» | латинська |
| Phállus | німецька |
| Phállos | німецька |
| Bille «membrum virile» | нововерхньонімецька |
| phallus | новолатинська |
| fallus | польська |
| фа́ллос | російська |
| фалус | сербохорватська |
| falos | словацька |
| falus | словацька |
| fálos | словенська |
| phallus | французька |
| falos | чеська |
| falus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України