ФАЛАНГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фала́нга (військ., анат., ент.)
запозичене з грецької мови, можливо, через латинську (лат. phalanx, род. в. phalangis);
гр. φάλαγξ (род. в. φλαγγάς) «колода, балка, стовбур дерева; павук; суглоб; шеренга, ряд» споріднене з двн. balko (‹ *balkan) «балка», нвн. Balken, дангл. balca «гребінь борозни», англ. balk і далі, можливо, з лит. balžíena «жердина, колода», р. [бо́лозно] «товста дошка», слц. blazína «кроква»;
р. бр. болг. фала́нга, п. falanga, ч. falanga, falanx, м. фаланга, схв. фа̀лāнга, слн. falánga;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фалангі́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| balk | англійська |
| фала́нга | білоруська |
| фала́нга | болгарська |
| φάλαγξ «колода, балка, стовбур дерева; павук; суглоб; шеренга, ряд» (род. в. φλαγγάς) | грецька |
| φλαγγάς род. в. | грецька |
| balca «гребінь борозни» | давньоанглійська |
| balko «балка» (‹ *balkan) | давньоверхньонімецька |
| phalanx | латинська |
| phalangis | латинська |
| balžíena «жердина, колода» | литовська |
| фаланга | македонська |
| Balken | нововерхньонімецька |
| falanga | польська |
| бо́лозно «товста дошка» | російська |
| фала́нга | російська |
| фа̀лāнга | сербохорватська |
| blazína «кроква» | словацька |
| falánga | словенська |
| falanga | чеська |
| falanx | чеська |
пала́нка «на Запорізькій Січі у XVIII ст. -- невелике укріплення, обнесене частоколом; адміністративний округ у запорожців; полкове укріплення у запорожців»
запозичення з італійської мови;
іт. palanca «військове укріплення у вигляді частоколу; стовп, велика жердина» походить від нар.-лат. palanca ‹ лат. phalanx «фаланга (загін війська в зімкнутому строю)», а це – від гр. φάλαγξ «фаланга; бойовий порядок важкоозброєної піхоти; військовий табір», до якого зводиться укр. фала́нга;
р. [пала́нка] «містечко, укріплення з паль, палісад, іноді земляне укріплення», п. palanka «паланка», pałanka «тс.», болг. пала́нка «містечко, велике поселення», м. паланка «провінційне містечко», схв. пàлāнка «містечко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пала́нок
«тин, палісадник»
пола́нка
«селище, село, острог; невеликий замок; область і повіт одружених запорожців»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пала́нка «містечко, велике поселення» | болгарська |
| φάλαγξ «фаланга; бойовий порядок важкоозброєної піхоти; військовий табір» | грецька |
| palanca «військове укріплення у вигляді частоколу; стовп, велика жердина» | італійська |
| phalanx «фаланга (загін війська в зімкнутому строю)» | латинська |
| паланка «провінційне містечко» | македонська |
| palanca | народнолатинська |
| palanka «паланка»«тс.» | польська |
| pałanka «паланка»«тс.» | польська |
| пала́нка «містечко, укріплення з паль, палісад, іноді земляне укріплення» | російська |
| пàлāнка «містечко» | сербохорватська |
| фала́нга | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України