ФАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

фал «трос, канат на судні для підняття прапорів, сигналів» (морськ.)

запозичення з голландської мови;
гол. val «канат для підв’язування вітрил» пов’язане з vallen «падати», спорідненим з двн. днн. fallan, дфриз. falla, дісл. шв. falla, нвн. fallen, дангл. feallan, англ. fall «тс.», далі, можливо, з лит. pùlti, лтс. pult «тс.», прус. aupallai «знаходить», вірм. p‘ul «падіння», p‘lanim «падаю»;
р. бр. болг. фал;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фалик «мотуз для піднімання й опускання вітрил» (риб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fall «тс.» англійська
фал білоруська
фал болгарська
p'ul «падіння» вірменська
p'lanim «падаю» вірменська
val «канат для підв’язування вітрил» голландська
vallen «падати» голландська
feallan давньоанглійська
fallan давньоверхньонімецька
falla давньоісландська
fallan давньонижньонімецька
falla давньофризька
pult «тс.» латиська
pùlti литовська
fallen нововерхньонімецька
aupallai «знаходить» прусська
фал російська
falla шведська

фала́ти «стояти в нейтральному положенні стосовно паруса»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з фал «вірьовка, за допомогою якої піднімають на суднах паруси, реї, сигнальні прапори»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фал «вірьовка, за допомогою якої піднімають на суднах паруси, реї, сигнальні прапори» українська

фальш

запозичення з німецької мови;
н. falsch «неправдивий, хибний, помилковий» через фр. ст. fals зводиться до лат. falsus «неправдивий, хибний, помилковий», пов’язаного з fallere «дурити», спорідненим з дінд. hváratе̄ «відхиляється від напрямку», можливо, також з псл. *zъlъ(jь), укр. злий;
р. фальшь, бр. фальш, п. fałsz, [falsz], ч. faleš, слц. faloš, вл. нл. falš, болг. м. схв. фалш;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фал (ь)чи́вий] О, Нед
фалш «фальш»
фалшевнии (1411)
фалшованіи (1421)
фалшъ «брехня» (1611)
фальч
фальчува́ти «фальшувати»
фа́льшер «шахрай, підроблювач грошей»
фа́льшерство «фальшування»
фальши́вий
фальшивити (1388)
фальши́вити
фальши́віти «ставати фальшивим»
фальши́вка
фальши́вство «фальш»
фальшівни́к «підроблювач»
фальшо́ваний
фальшо́вник «тс.»
фальшува́ти
хвалш «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фальш білоруська
фалш болгарська
falš верхньолужицька
hváratе̄ «відхиляється від напрямку» давньоіндійська
falsus «неправдивий, хибний, помилковий» латинська
fallere «дурити» латинська
фалш македонська
falš нижньолужицька
falsch «неправдивий, хибний, помилковий» німецька
fałsz польська
falsz польська
*zъlъ(jь) праслов’янська
фальшь російська
фалш сербохорватська
faloš словацька
злий українська
fals французька
faleš чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України