ФАКТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́ктор «чинник; (заст.) посередник, дрібний комісіонер»
запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво західноєвропейських (пор. н. Fáktor, англ. factor, фр. facteur);
лат. factor «діяч» пов’язане з facіo «роблю»;
р. болг. м. схв. фа́ктор, бр. фа́ктар, п. ч. слц. вл. faktor, слн. fáktor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
факторе́ня
«син фактора, малий фактор»
фа́кто́рне́
«плата фактору»
фа́кторний
«комісійний»
факторо́вне
«тс.»
фа́кторство
факторува́ти
«бути фактором»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| factor | англійська |
| фа́ктар | білоруська |
| фа́ктор | болгарська |
| faktor | верхньолужицька |
| factor «діяч» | латинська |
| facіo «роблю» | латинська |
| фа́ктор | македонська |
| Fáktor | німецька |
| faktor | польська |
| фа́ктор | російська |
| фа́ктор | сербохорватська |
| faktor | словацька |
| fáktor | словенська |
| facteur | французька |
| faktor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України