ФАКТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
факт «дійсне реальне явище, подія; те, що відповідає дійсності; реальність»
запозичення з латинської мови;
лат. factum, букв. «зроблене» пов’язане з facio, facere «робити», спорідненим з дінд. dhāma «річ», англ. do «робити», н. tun «тс.», псл. děti, dělo, укр. ді́ти (діва́ти), ді́ло;
р. бр. болг. м. факт, п. слц. вл. fakt, ч. fakt, faktum, схв. факт, фа̏кат, слн. fа́kt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
факта́ж
факти́зм
факти́чний
фактува́ти
«підбирати факти, наводити їх»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| do «робити» | англійська |
| факт | білоруська |
| факт | болгарська |
| fakt | верхньолужицька |
| dhāma «річ» | давньоіндійська |
| factum | латинська |
| facere «робити» | латинська |
| факт | македонська |
| tun «тс.» | німецька |
| fakt | польська |
| děti | праслов’янська |
| dělo | праслов’янська |
| факт | російська |
| факт | сербохорватська |
| фа̏кат | сербохорватська |
| fakt | словацька |
| fа́kt | словенська |
| ді́ти (діва́ти) | українська |
| ді́ло | українська |
| fakt | чеська |
| faktum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України