ФАЕТОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
фаето́н «легкий чотириколісний екіпаж»
запозичення із західноєвропейських мов, можливо, з французької;
фр. phaéton «легкий екіпаж» (англ. phaeton, н. Pháeton «тс.») походить від лат. Phaethōn «Фаетон», запозиченого з грецької мови;
гр. Φαέϑων «Фаетон (персонаж давньогрецької міфології – син бога сонця Геліоса)», букв. «сяючий, блискучий», утворено від φαείνω «сяяти, блищати», φάος «світло», споріднених з дінд. bhā́ti «сяє, блищить», bhās- «світло», дірл. bān «білий, світлий; промінь світла»;
р. бр. фаэто́н, п. faeton, fajeton, ч. faetón, fajeton, слц. faeton, болг. файто́н, схв. фа̀етон, слн. fáeton;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| phaeton | англійська |
| фаэто́н | білоруська |
| файто́н | болгарська |
| Φαέϑων «Фаетон (персонаж давньогрецької міфології -- син бога сонця Геліоса)» | грецька |
| φαείνω «сяяти, блищати» | грецька |
| φάος «світло» | грецька |
| bhā́ti «сяє, блищить» | давньоіндійська |
| bān «білий, світлий; промінь світла» | давньоірландська |
| Phaethōn «Фаетон» | латинська |
| Pháeton | німецька |
| faeton | польська |
| fajeton | польська |
| фаэто́н | російська |
| фа̀етон | сербохорватська |
| faeton | словацька |
| fáeton | словенська |
| phaéton «легкий екіпаж» (англ. phaeton, н. Pháeton «тс.») | французька |
| faetón | чеська |
| fajeton | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України