ФАГОТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́го́т «дерев’яний духовий музичний інструмент»
запозичення з італійської мови;
іт. fagotto «фагот; (букв.) в’язка, пучок», можливо, походить від нар.-лат. *facus, зворотного утворення від запозиченого гр. φάϰελος «пучок, в’язка»;
існує думка про походження іт. fagotto від лат. fāgus «бук» (Фасмер ІV 182; Черных II 299–300);
р. бр. болг. фаго́т, п. ч. слц. вл. fagót, м. фагот, схв. фа̀гот, слн. fagót;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фа́ґот
фаґота
«тс.»
фаготи́ст
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фаго́т | білоруська |
фаго́т | болгарська |
fagót | верхньолужицька |
φάϰελος «пучок, в’язка» | грецька |
fagotto «фагот; (букв.) в’язка, пучок» | італійська |
fagotto | італійська |
fāgus «бук» | латинська |
фагот | македонська |
*facus | народнолатинська |
fagót | польська |
фаго́т | російська |
фа̀гот | сербохорватська |
fagót | словацька |
fagót | словенська |
fagót | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України