ФАГОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́го́т «дерев’яний духовий музичний інструмент»
запозичення з італійської мови;
іт. fagotto «фагот; (букв.) в’язка, пучок», можливо, походить від нар.-лат. *facus, зворотного утворення від запозиченого гр. φάϰελος «пучок, в’язка»;
існує думка про походження іт. fagotto від лат. fāgus «бук» (Фасмер ІV 182; Черных II 299–300);
р. бр. болг. фаго́т, п. ч. слц. вл. fagót, м. фагот, схв. фа̀гот, слн. fagót;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фа́ґот
фаґота
«тс.»
фаготи́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фаго́т | білоруська |
| фаго́т | болгарська |
| fagót | верхньолужицька |
| φάϰελος «пучок, в’язка» | грецька |
| fagotto «фагот; (букв.) в’язка, пучок» | італійська |
| fagotto | італійська |
| fāgus «бук» | латинська |
| фагот | македонська |
| *facus | народнолатинська |
| fagót | польська |
| фаго́т | російська |
| фа̀гот | сербохорватська |
| fagót | словацька |
| fagót | словенська |
| fagót | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України