ФАБУЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́була «зміст подій, зображуваних у художньому творі, поданий у послідовному зв’язку; (заст.) байка, побрехенька»
запозичення з латинської мови;
лат. fābula «оповідання, байка, історія» пов’язане з fārī «говорити, сказати, пророкувати», спорідненим з псл. bajati, укр. ба́яти;
р. бр. болг. м. схв. фа́була, п. слц. fabula, ч. fabule, вл. fabla, слн. fábula;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фабу́лити
«розповідати байку, говорити дурниці»
фа́бульний
фабуля́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фа́була | білоруська |
| фа́була | болгарська |
| fabla | верхньолужицька |
| fābula «оповідання, байка, історія» | латинська |
| fārī «говорити, сказати, пророкувати» | латинська |
| фа́була | македонська |
| fabula | польська |
| bajati | праслов’янська |
| фа́була | російська |
| фа́була | сербохорватська |
| fabula | словацька |
| fábula | словенська |
| ба́яти | українська |
| fabule | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України