УЯРМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ярмо́ «дерев’яний пристрій запрягати воли»
псл. (j)arьmo, (j)arьmъ «знаряддя, пристрій для запрягання» походить від кореня *(j)ar- (‹ іє. *arǝ-, ar-) «з’єднувати», наявного в п. ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати», а також, мабуть, у псл. *remy (род. в. одн. reme-ne), укр. ре́мі́нь;
споріднене з гр. ἀρϑμό́ς «з’єднання, місце з’єднання», ἀραρίσϰω «складаю, з’єдную», ἅρμα «віз; колісниця», лат. arma «зброя; збруя», дінд. arpáyati «вставляє, закріплює», ará- «cпиця колеса», áram «припасований, відповідний», вірм. yarmar «тс.», aṙnem «роб-лю», ав. araiti «вбиває, утверджує»;
іє. *ā˘r- «зв’язувати»;
менше підстав для зближення (Reichelt KZ 46, 316–320) з лат. armentum «худоба»;
р. бр. ярмо́, др. ярьмъ, яръмъ «ярмо; Терези (назва сузір’я)», п. jarzmo «ярмо», ч. jařmo, слц. jarmo, болг. яре́м, м. jарем, схв. jа́paм, слн. járem, стсл. арьмъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
об'ярми́ти
«уярмити»
під'яре́мний
під'яре́мник
«тварина, що ходить у ярмі»
уяре́млений
«уярмлений, поневолений»
уярми́ти
яре́м
«тс.»
яре́мний
яре́мці
«деталь у парокінному возі»
(мн.)
ярми́на́
«воло, підгорля (у вола, корови)»
ярмова́ти
«уярмлювати»
ярмува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| araiti «вбиває, утверджує» | авестійська |
| ярмо́ | білоруська |
| яре́м | болгарська |
| yarmar «тс.» | вірменська |
| aṙnem «роб-лю» | вірменська |
| ἀρϑμό́ς «з’єднання, місце з’єднання» | грецька |
| ἀραρίσϰω «складаю, з’єдную» | грецька |
| ἅρμα «віз; колісниця» | грецька |
| arpáyati «вставляє, закріплює» | давньоіндійська |
| ará- «cпиця колеса» | давньоіндійська |
| áram «припасований, відповідний» | давньоіндійська |
| ярьмъ | давньоруська |
| яръмъ «ярмо; Терези (назва сузір’я)» | давньоруська |
| *arǝ- | індоєвропейська |
| ar- | індоєвропейська |
| *ā˘r- «зв’язувати» | індоєвропейська |
| arma «зброя; збруя» | латинська |
| armentum «худоба» | латинська |
| jарем | македонська |
| ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати» | польська |
| jarzmo «ярмо» | польська |
| (j)arьmo | праслов’янська |
| *remy (род. в. одн. reme-ne) | праслов’янська |
| *(j)ar- «з’єднувати» (‹ іє. *arǝ-, ar-) | праслов’янська |
| (j)arьmъ | праслов’янська |
| ярмо́ | російська |
| jа́paм | сербохорватська |
| jarmo | словацька |
| járem | словенська |
| арьмъ «тс.» | старослов’янська |
| ре́мі́нь | українська |
| jařmo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України