УЩУХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, фонетичний варіант незасвідченого *узчухати – префіксального утворення від *чухати, можливо, запозиченого із західнослов’янських мов, зокрема словацької, яке зводиться до псл. *čuхati, утвореного за допомогою розширювача основи -s- від čuti «чути»;

р. [чу́хать] «нюхати, чути», [чуха́ться] (з ким-небудь) «знатись, бути знайомим», п. czuch «неприємний запах; нюх у собак», ч. čich «нюх», čichati «нюхати», слц. čuch «запах; нюх», čuchat’ «нюхати», вл. czuchać «тс.», нл. cuch «нюх; неприємний запах»;

не зовсім ясне;

зіставляється з р. щук «шум», п. szczęk «звук, стук», с.-цсл. штукъ, штучати «шуміти» і далі з р. стук;

значення «затихати» пояснюється приєднанням до основи, що означає «шум», заперечного префікса у- (Преобр. II 407, II, вып. последний 120, проти Фасмер ІV 510) (пор., однак, укр. уга́в);

р. ущу́кнуть «затихнути», щу́кнуть, бр. [ушчука́ць] «замовкати, переставати; затихати», [ушчу́кці] «перестати, замовкнути», [шчука́ць] «переставати; затихати», [шчу́кнуць] «переставати говорити або шуміти»;